Шинкарська вулиця отримала сучасну назву 11 травня 2022 року, змінивши Пензенську. Її назвали на честь шинку, який існував у XVII столітті в частині вулиці, прилеглій до берега Самари. Заклад обслуговував подорожніх біля Самарського перевозу — поромної переправи, що діяла протягом століття.
Велика напівземлянка біля дороги
Місце шинку досліджували археологи у 2005–2007 роках. Музейний опис називає споруду великою напівземлянкою розміром 7,2 на 5,6 метра. Вхід мав вигляд довгого пандуса із західного боку, основне приміщення опалювала піч із художніми кахлями, поруч містилися невелика кухня та глибокий льох.
Фрагменти тонкого зеленкуватого скла свідчать про віконця. Серед знахідок були скляні посудини різних типів, кераміка, формована цегла, металеві речі, терези й монети. Ці предмети важливі не як екзотична колекція, а як свідчення організації харчування, торгівлі й тимчасового перепочинку на шляху через Самару.
Пожежний шар як дата
Дослідники встановили, що шинок знищила пожежа орієнтовно у 1680-х роках, незадовго до спорудження Новобогородицької фортеці 1688 року. Датування спирається на матеріал із чіткого шару пожежі, зокрема монети XVII століття. Це відрізняє археологічний висновок від пізнішої легенди про назву.
Одна з незвичних знахідок — обрізана й заточена срібна копійка; іншу половину монети виявили приблизно за 250 метрів. Музей подає ймовірне пояснення як інструмент для зрізання гаманців. У картці ця версія лишається саме ймовірною, а не встановленою біографією конкретної речі чи людини.
Не координата для самостійного пошуку
Локатор профілю — Шинкарська вулиця у Самарському районі. Джерело пов’язує шинок із прибережною частиною вулиці, але атлас не перетворює цей опис на точку відкритого розкопу. Археологічні матеріали належать професійному дослідженню; самовільні пошуки, копання й вилучення предметів неприпустимі.
Назва корисна як зв’язок між вулицею, перевозом, містечком Самарь і фортецею. Вона не є рекомендацією сучасного закладу, алкогольного маршруту або проходу берегом. Стан дороги, тротуарів і доступ до окремих ділянок потрібно оцінювати окремо на місці.
Перед візитом
Картка пояснює археологічне походження назви, але не публікує координат розкопу й не підтверджує відкритого археологічного майданчика. Не шукайте знахідки, не копайте й не заходьте на прибережні або приватні ділянки поза законним публічним проходом.