Мініскульптура «Кобза Дмитра Яворницького»

Мініскульптура «Кобза Дмитра Яворницького» закріплена на ліхтарному стовпі біля меморіальної садиби історика. Центральний предмет композиції — кобза, а поруч зібрані інші впізнавані мотиви: кам’яна баба, шабля, люлька й котик. Це не випадковий набір «козацьких» знаків, а стислий покажчик до різних частин дослідницької та музейної роботи Яворницького.

Історик, музейник і збирач

Дмитро Яворницький працював як історик, археолог, етнограф, фольклорист і письменник. Від 1902 до 1933 року він очолював історичний музей, який нині носить його ім’я. Запорозька історія була одним із центральних напрямів його праці, але мініскульптура нагадує, що ця робота охоплювала не лише тексти: дослідник збирав і музеєфікував предмети, усні свідчення та матеріальні сліди минулого.

Кобза представляє музичну культуру, кам’яна скульптура — археологічне й музейне збирання, шабля та люлька — предметний світ запорозької старовини. Водночас компактна композиція не є каталогом фондів і не доводить, що саме ці конкретні предмети експонуються в садибі сьогодні.

Адреса як частина змісту

Яворницький жив у будинку на площі Шевченка від 1905 до 1940 року. Саме тому мініатюру, відкриту 5 серпня 2024-го, встановили біля меморіальної садиби, а не в довільній центральній локації. Місце дозволяє перейти від символічного образу до окремого профілю будинку-музею й далі — до історичного музею на сусідній площі.

Як знайти й не змішати об’єкти

Точний локатор — площа Шевченка, 5, ліхтарний стовп біля Меморіального будинку-музею Дмитра Яворницького. Мініскульптура, сама садиба й могила історика — три різні місця, тому їхні адреси й умови доступу не можна переносити одне на одне.

Не розхитуйте фігуру заради «повір’я» і не заважайте входу до музею. Фото зі сторінки проєкту не використано без окремого дозволу; адреса й перелік символів дають достатньо ознак, щоб знайти оригінал і розглядати його на місці.