Пам’ятник Олександрові Полю стоїть у невеликому сквері біля головного проспекту та будівлі міської ради. Три інституційні матеріали ДніпроКультури описують дату, авторів і ключові частини композиції, а датований матеріал ДніпроTV підтверджує пам’ятник як чинний міський орієнтир у 2026 році. Цього достатньо для точного читання монумента без непідтверджених тверджень про його юридичний статус або стан усього скверу.
День відкриття, а не умовний рік
Пам’ятник відкрили 14 вересня 2002 року до Дня міста. Повна дата відрізняє цю подію від ширшої міської хронології та не дозволяє розчинити її у приблизному «на початку 2000-х». Водночас дата стосується відкриття монумента, а не кожного елемента благоустрою довкола нього.
Водночас дата не встановлює, як виглядав увесь сквер того дня, хто брав участь у події або чи змінювалося оточення пізніше. Вона відповідає на одне питання — коли відкрили пам’ятник — і не підміняє собою історію благоустрою.
Автори й пластична мова
Скульптуру створив Володимир Небоженко, архітектурне рішення — Володимир Положій. Джерела описують фігуру Поля на циліндричному постаменті біля стилізованого розкопаного кургану. Брила залізної руди й кирка пов’язують образ із дослідженням і освоєнням покладів Кривбасу, але не перетворюють пам’ятник на буквальну сцену з біографії.
Положій задумував майданчик як архітектурне обрамлення скульптури: у матеріалах згадані граніт, мармур, лави, сходи, бордюри та кулі на п’єдесталах. Цей опис корисно читати як авторську концепцію, а не як гарантію, що кожна деталь нині збереглася без змін. Актуальний стан елементів джерела не фіксують.
Сквер і пам’ятник — не одне й те саме
Адресний блок веде до скверу, у якому стоїть пам’ятник. Він не описує весь зелений простір і не підтверджує стан доріжок, лав, освітлення чи підходів у конкретний день. Пам’ятник лишається окремим фізичним об’єктом усередині ширшого міського оточення.
Тому огляд варто будувати навколо точного розрізнення: сквер дає просторовий контекст, а дата, авторство та символи належать самому монументові. Правовий статус у цій версії картки не заявлено: перевірені матеріали підтримують мистецьку й історичну ідентичність, але не замінюють чинного державного або місцевого реєстру спадщини.
Перед візитом
Інституційні джерела підтверджують сквер, дату, авторів і склад композиції, але не описують актуальний стан доріжок чи безбар’єрний підхід; умови на місці потрібно оцінювати окремо.