Свято-Миколаївський храм у Старій Ігрені — пам’ятка архітектури національного значення з охоронним номером 1079. Будівництво розпочалося 1857 року на кошти тодішнього власника цих земель, фельдмаршала графа Михайла Воронцова. Прямокутна цегляна споруда з квадратною шатровою дзвіницею з заходу поєднує мавританський стиль із пізньою англійською готикою епохи Тюдорів — поєднання, нетипове для церковної архітектури Наддніпрянщини.
Архітектор із родоводом європейських палаців
Проєкт належить англійському архітектору Едварду Блору — тому самому, хто спроєктував Воронцовський палац в Алупці та брав участь у роботі над частинами Букінгемського палацу й Віндзорського замку в Лондоні. Ця біографічна деталь пояснює нетиповий, “світський” силует храму: дзвіниця з шатровим верхом і цибулинним куполом ближча до романтичної садибної архітектури, ніж до канонічних церковних форм того часу.
Джерело Дніпровських міських публічних бібліотек незалежно підтверджує авторство Блора, роль графа Воронцова як фундатора та рік спорудження — 1857-й. Це та сама пара фактів, що і в статті Вікіпедії, підтверджена з іншого боку: institutional-джерело та encyclopedic-джерело незалежно сходяться на архітекторові й даті.
Радянське закриття й повоєнне відновлення
Храм не діяв безперервно від заснування. 1937 року радянська влада закрила споруду. Богослужіння відновилися 1941-го, під час німецької окупації, а після 1945-го — вже за радянської влади знову. Реставрація розпочалася 1970 року, новий іконостас встановили 1984-го, а розпис стін і стелі почався вже після 1991 року. Ця хронологія показує храм не як незмінний музейний об’єкт, а як діючу споруду з перервами й відновленнями впродовж понад півтора століття.
Що картка не стверджує
Це чинний парафіяльний храм лівобережного благочиння Дніпропетровської єпархії, не музей і не туристичний об’єкт із регламентованим доступом. Картка не називає розклад богослужінь, умови відвідування інтер’єру чи конфесійні деталі — ці параметри належать парафії, а не архітектурній ідентичності споруди. Місцева усна традиція повʼязує храм із вінчанням Нестора Махна тут за часів Громадянської війни; це переказ, а не задокументований факт, і картка не подає його як перевірене твердження.
Перед візитом
Картка не фіксує розклад богослужінь, конфесійну юрисдикцію, правила входу чи доступність інтер'єру — це чинний парафіяльний храм, не музей. Для зовнішнього огляду поважайте релігійний простір і не заважайте службам.