Будинок Хрінникова переносить українські архітектурні мотиви у масштаб центрального міського кварталу. Башти, заломи даху й трапецієподібні вікна стали частинами великої кам’яниці, задуманої для торгівлі, роботи та театру. Адреса будинку — вулиця Короленка, 2; інша відома назва споруди — готель «Україна».
Козацькі образи у великому місті
У 1909 році інженер і просвітянин Володимир Хрінников вирішив забудувати власну ділянку на головному проспекті. До проєктування долучився Петро Фетисов. Його проєктний рисунок, створений до 1910 року, показує фасад із наріжною вежею, різними формами вікон і високим дахом. Це збережений проєктний аркуш: остаточна споруда та її пізніші перебудови мають відмінності.
Козацькі мотиви тут мають конкретні архітектурні джерела. Для капітелей Фетисов звертався до дерев’яного козацького собору в Таращі; для флюгерів — до запорозької геральдики. У картушах з’явився козак із мушкетом. На окремих аркушах архітектор розробляв навіть світильники, дверну фурнітуру й меблі: задум охоплював і силует над вулицею, і предмети всередині.
Особливої уваги заслуговує майоліка. Кольорові керамічні панно зосередили на головному й бічному фасадах, а менші елементи використали біля арки та в оздобленні вежі. Разом із різними прорізами вони переривають площини стін і дають оку кілька точок зупинки вздовж протяжного будинку.
Крамниці, офіси та кінотеатр «Палас»
Нижні рівні відводили переважно під крамниці, верхні — під офіси. Театральна зала займала окремий дворовий корпус. Таке поєднання пояснює і великі вітрини, і складність плану: під одним дахом мали співіснувати зовсім різні міські заняття.
Для міжповерхових перекриттів і перемичок над вітринами застосували залізобетон. Дерево залишалося важливим у конструкції даху та оздобленні театру. Будівництво завершили восени 1913 року, а на початку 1914-го запрацювали орендні приміщення та кінотеатр «Палас».
Фасад, який варто порівнювати з рисунком
Почніть із наріжної частини, а потім простежте, як змінюються вікна й завершення бічного крила. Проєктний рисунок допомагає побачити логіку всієї композиції. Водночас післявоєнні перепланування суттєво змінили будинок, тож кожну відмінність між аркушем і вулицею не слід автоматично вважати втратою первісної деталі.
Поруч історію Короленка можна продовжити через вулицю Старокозацьку.
Перед візитом
Знайомство з архітектурою плануйте як зовнішній огляд із вулиці Короленка. Доступ до приміщень і наявність готельних послуг уточнюйте безпосередньо в їхніх користувачів.