Будинок Хрінникова починається не з готельної вивіски, а з задуму великої міської споруди в українському стилі. 1909 року Володимир Хрінников вирішив звести на власній ділянці на тодішньому Катерининському проспекті прибутковий будинок. Уже в повідомленнях 1911 року його описували як чотириповерхову кам’яницю з театральною залою. Для Катеринослава це був не декоративний жест на маленькому фасаді, а спроба перенести українську архітектурну мову на масштаб центрального багатофункціонального будинку.
Хто формував задум
ДніпроКультура називає Хрінникова власником та інженером, а Петра Фетисова — запрошеним архітектором і блискучим рисувальником. До роботи також залучали Л. Хойновського, однак джерело прямо застерігає, що міру його участі нині визначити складно. Вплив Дмитра Яворницького на ідеологію проєкту подано як дослідницьку реконструкцію, тому він не перетворюється тут на безумовне одноосібне авторство.
Проєктний аркуш Фетисова, створений до 1910 року, показує довгий фасад із виразною наріжною вежею, заломами даху й нерівномірним ритмом прорізів. Це не фотографія завершеної споруди. Його варто читати як документ наміру: частина рішень могла змінитися під час тривалого будівництва, а післявоєнні перепланування ще сильніше віддалили будинок від первісного задуму.
Історичні образи й нова конструкція
Джерело пов’язує форми веж, фронтонів, капітелей, вікон і металевих деталей із українською та козацькою архітектурною традицією. Водночас конструктивно будинок був сучасним для свого часу: міжповерхові перекриття й перемички над великими вітринами виконували із залізобетону. Ця пара важливіша за просту етикетку стилю — історичні образи тут працювали разом із технологією великої комерційної споруди.
Первісна програма теж не зводилася до житла. Нижні рівні призначали для крамниць, верхні — для офісів, а окремий дворовий об’єм займала театральна зала. Восени 1913 року будівництво завершили, а з початку 1914-го почали діяти орендні приміщення й кінотеатр «Палас». Тому назва «прибутковий будинок» пояснює спосіб використання нерухомості, але не передає всього поєднання торгівлі, роботи та видовища.
Проєкт, реалізація й сучасна адреса
Сьогодні будинок ідентифікується за адресою вул. Короленка, 2 та відомий також як готель «Україна». Ця сучасна назва не повинна стирати попередню історію, а історичний проєкт — видаватися за актуальний фасад. Найкращий спосіб читати місце з вулиці — порівнювати збережену композицію з аркушем Фетисова й помічати, які частини задуму пережили реалізацію та подальші перебудови.
Картка не підтверджує готельну послугу, доступ до інтер’єрів, екскурсію або режим входу. Будинок варто читати з публічної частини Короленка; зображення слугує історичним ключем, а не сучасною навігаційною фотографією.
Перед візитом
Картка описує історичний будинок і показує проєкт фасаду до 1910 року, а не сучасний вигляд. Чинну функцію, вхід і доступ усередину джерела картки не підтверджують; знайомство плануйте як зовнішній огляд із публічного простору.