Свинячий зафіксований як окремий острів Обухівського лісництва у кварталі 48, площею 16,0 га. Це дає назві реєстрову прив’язку й масштаб, але не берегову лінію, точку входу або маршрут. Така межа особливо важлива для острова, про який два офіційні документи говорять у різних просторових контекстах. Вони доповнюють ідентифікацію назви, проте не дозволяють складати з різних показників одну уявну карту.
Місце серед чотирьох лісових записів
Міський матеріал подає Свинячий разом із Зеленим, Дівочим і Довгим. Для них указані квартали 46–49 та площі відповідно 57,4, 43,0, 16,0 і 16,0 га. Отже, Свинячий і Довгий мають однаковий показник у цьому конкретному переліку. Порівняння обмежене чотирма записами Обухівського лісництва й не описує всі острови Дніпра.
Квартал 48 і площа 16,0 га допомагають відрізнити Свинячий від сусідніх назв у лісовій системі. Водночас вони не показують геометрію острова, не визначають берег і не повідомляють, чи існує організований шлях до території. Так само з них не можна вивести відомості про рослинність, стежки або сучасний стан.
Суходіл і водна ділянка — не одне число
Рибоохоронний наказ теж використовує назву острова, але для ширшої водної ділянки. Число з такого опису не є площею суходолу й не уточнює його контур. У картці тому залишено 16,0 га з міського лісового запису, а друге джерело використано лише як підтвердження водного контексту. Жоден документ не доводить можливість відвідування.
Це розмежування захищає від простої, але хибної арифметики: площа водойми або ділянки, описаної для рибоохоронних потреб, не стає площею острова лише через спільну назву. Наказ також не є підтвердженням місця висадки, маршруту човна, купання чи риболовної рекомендації для читача.
Що можна встановити надійно
Надійна частина профілю складається з трьох елементів: власної назви, кварталу 48 і площі 16,0 га в міському лісовому документі. Державний наказ окремо показує, що назва вживається і в описі прилеглого водного простору. Кожне джерело залишається у своїй ролі, без перенесення характеристик між суходолом і водою.
Для практичного доступу цього недостатньо. Потрібні актуальні офіційні відомості про режим території, навігацію й дозволену точку підходу, яких у джерельній основі картки немає. Тому адресний рядок працює як лісова прив’язка, а сторінка — як пояснення офіційної географії, не як запрошення до самостійного водного маршруту.
Перед візитом
Лісовий і водний документи не дають входу, берегового маршруту або навігаційної точки; профіль не слід використовувати для планування доступу до острова.