6 травня 1897 року за новим стилем в Аудиторії народних читань показали рухомі картини — перший зафіксований кіносеанс у Катеринославі. Серед сюжетів були міські види та короткі побутові сцени. Будинок на нинішній Половицькій, 5 уже був місцем зустрічей: тут слухали лекції, дивилися вистави й знайомилися з новими культурними формами.
Зала, на яку збирали пожертви
Ідея окремої аудиторії виникла на початку 1890-х у Комісії народних читань. Її поява пов’язана з просвітницькими ініціативами Олександри Риндовської — керівниці Маріїнської жіночої гімназії. Для читань і літературно-музичних вечорів місту знадобилася власна громадська зала.
Споруду збудували у 1895–1896 роках за проєктом Леоніда Бродницького та Станіслава-Антона Харманського. Значну частину коштів зібрали пожертвами. У цій історії будинок цікавий як результат спільного міського зусилля: потрібне місце створювали під конкретні заняття й публіку.
На фасаді повторюються високі вікна, парні колони й рустовані площини. Вони ділять протяжну стіну на кілька частин. У знімку Suhoydim від 1 жовтня 2013 року дерева частково закривають прорізи, але добре видно масштаб зали й фронтони над колонами.
Театр, наука та перші кінопокази
У місті аудиторію знали також як Зимовий театр. На її сцені виступали гастрольні трупи, відбувалися концерти й літературні вечори. На початку XX століття будівля перейшла до Катеринославського наукового товариства, яке організовувало лекції, художні виставки та інші просвітницькі заходи.
Кіноапарат братів Люм’єр привезли до міста для показів 1897 року. Після першого вечора сеанси тривали ще три дні. Згодом для кіно з’явилися окремі будівлі, а аудиторія зберігала ширше культурне призначення. Тому її історія пояснює початок кінопоказів у місті, але не робить її спеціалізованим кінотеатром.
Тут проводили й Шевченківські вечори з українськими піснями та уривками з «Назара Стодолі». Через такі події зала ставала місцем, де мешканці чули українське слово зі сцени. Дослідження пов’язує подальшу заборону діяльності Комісії, серед іншого, з несхваленням цих заходів тодішньою владою.
Як знайти історичну будівлю
У старих матеріалах трапляється адреса Плеханова, 42; сучасна — Половицька, 5. Інша назва, Зимовий театр, теж потребує уваги: пізніший Новий зимовий театр — це окрема споруда, нинішній ДРАМіКОМ на проспекті Яворницького.
Регулярні події та публічний вхід до самої аудиторії нині не встановлено. Її фасад можна включити до зовнішнього огляду старого центру, залишаючись на загальнодоступній частині вулиці. Фотографія 2013 року допомагає впізнати будинок, але не встановлює сучасного стану зали.
Перед візитом
Картка описує історичну будівлю, а не чинний театр, кінотеатр чи відкриту аудиторію. Сучасного користувача, публічний вхід, події та доступність не встановлено; оглядайте фасад із загальнодоступної частини вулиці й не заходьте за огорожу без окремої законної підстави.