Двірцеву вулицю перейменували 21 вересня 2022 року; її попередня назва була Алеутська. Новий топонім відсилає до військового палацу — «двірця» — у Новому Кодаку. Це була не резиденція монарха, а адміністративна споруда Кодацької паланки Нової Запорозької Січі у другій половині XVIII століття на цій території.
Де працювала паланкова адміністрація
Музей історії Дніпра зазначає, що документальні згадки про військовий палац відомі з 1765 року. У його приміщеннях засідали городовий отаман, полковник, осавул, писар, підписар, кодацький отаман і шафар перевозу. Такий перелік показує, що Новий Кодак мав розвинену систему управління, пов’язану не лише з військовою службою, а й з міськими та переправними справами.
У двірці зупинявся кошовий отаман під час відвідин міста, тут відбувалися урочисті прийняття. Джерело наводить два датовані візити Петра Калнишевського — наприкінці лютого 1772 року та 28 листопада 1774-го. Ці згадки підтверджують функцію будівлі, але не відновлюють її точний вигляд.
Відоме існування, невідома точка
Музей подає як припущення розміщення палацу біля однієї з в’їзних веж Новокодацької фортеці. Історик Ігор Кочергін вважає, що споруда була дерев’яною. Вулиця проходить неподалік можливого місця, однак слово «можливого» тут принципове: точна ділянка не встановлена й не може бути позначена атласом як готова археологічна пам’ятка.
До адміністративних будівель паланкового міста могли належати також канцелярія, скарбниця, арсенал, митна контора при перевозі, шпиталь, школа й казарма. Зберігся перелік функцій, але джерела не дають певності, чи всі вони мали окремі корпуси та як виглядали. Це корисний приклад того, як історична присутність може бути добре задокументована, а матеріальна топографія — лишатися відкритим питанням.
Вулиця як знак пам’яті
Адресний локатор картки — вся Двірцева вулиця у Новокодацькому районі. Вона допомагає включити козацьке управління до сучасного читання міста, але не веде до збереженого «палацу». Не заходьте на приватні ділянки й не приймайте випадкову стару споруду за двірець без археологічного та документального доказу.
Перед візитом
Точне місце військового палацу не встановлене, а його будівля не збереглася як підтверджений об’єкт показу. Не шукайте «залишки двірця» на приватних ділянках і не сприймайте назву вулиці як археологічну координату.