Пам’ятник Миколі Гоголю

Пам’ятник Миколі Гоголю стоїть на початку вулиці, названої на честь письменника, поруч із головним проспектом Дніпра. Його відкрили 17 травня 1959 року, до 150-річчя від дня народження Гоголя. Ця точна дата з’являється і в матеріалі Дніпровського національного університету, і в міському бібліотечному календарі. Водночас нинішній монумент не слід ототожнювати з давнішим бронзовим бюстом, встановленим в іншому місці 1909 року.

Монумент 1959 року

Над пам’ятником працювали скульптори Олександр Ситник, Калишенко та Шрубшток; архітектурне рішення належить Зуєву. Пам’ятник постає не роботою одного майстра, а спільним скульптурно-архітектурним проєктом. Авторство тут важливе не як довідковий додаток, а як зв’язок монумента з мистецьким середовищем міста середини XX століття.

Олександр Ситник жив у Дніпрі від 1952 року й у 1952–1966 роках викладав скульптуру в місцевому художньому училищі. Пам’ятник Гоголю належить до робіт дніпровського періоду майстра. Це дозволяє читати його не лише як знак пошани письменникові, а й як результат співпраці кількох авторів, один із яких водночас викладав у місцевому художньому училищі.

Не той бюст, що з’явився 1909-го

Перша міська спроба вшанувати Гоголя скульптурою мала іншу історію. 1909 року перед Комерційним училищем коштом педагогів та учнів установили бронзовий бюст на високому постаменті. Обласна бібліотека обережно називає ймовірним автором Іллю Гінцбурга. На початку 1930-х роботу перенесли до перехрестя тодішніх Гоголівської та Шевченківської вулиць, а згодом вона зникла.

Отже, дати 1909 і 1959 стосуються двох різних фізичних об’єктів. Давніший бюст не є «першою версією» теперішнього монумента і не стоїть за сучасним адресним орієнтиром. Таке розрізнення прибирає поширену хронологічну пастку: історія міського вшанування почалася раніше, але саме чинний пам’ятник відкрили в травні 1959 року.

Літературне ім’я у просторі міста

Вулицю назвали на честь Миколи Гоголя 1909 року, коли відзначали сторіччя від дня його народження. Пів століття потому новий монумент постав на її початку. Поєднання топоніма й окремого пам’ятника створює компактний літературний акцент у центральній частині Дніпра, але не робить усю вулицю частиною цієї картки.

Адресний блок позначає місце самого монумента. Він не підтверджує стан тротуарів, доступність переходів, освітлення чи можливість безперешкодного огляду в конкретний день. Картка лишається без фотографії, оскільки для зображення саме цього об’єкта не зафіксовано достатньої ліцензійної підстави для повторної публікації.